Заснована 17 серпня 1990 р. |
Свій до свого – в цьому сила наша і нашої держави |
||||||
|
|||||||
Зареєстрована 21 листопада 1991 р. Петром та Олександром
Бобиками, Василем Іванишиним Свідоцтво
про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи ДК № 1695 від 18.02.2004
р. |
|||||||
Видавнича фірма «Відродження» презентує
книгу: Дмитро Донцов ВИБРАНІ ТВОРИ ТОМ 7 Ідеологічна та історіософська есеїстика (1923–1939 рр.) —–––– |
|||||||
|
|||||||
ISBN 9789665382508 (Т. 7) ISBN 978-966-538-236-2 Рік видання: 2014.
Формат: 70х108 1/16. Обсяг: 420 с. Папір офсетн. Обклад.: тверда
(з тисненням). Ціна видавнича – 195,00
грн.* Редакційна
колегія: Олег
Баган (к.ф.н., Дрогобицький державний
педагогічний університет імені І. Франка)
Сергій
Квіт (д.ф.н., Національний університет
«Києво-Могилянська Академія») Олександр
Музичко (к.і.н., Одеський національний університет
імені І. Мечникова) Микола
Посівнич (к.і.н., Інститут українознавства ім. І.
Крип’якевича НАНУкраїни) Ярослав
Радевич-Винницький (к.ф.н., Національний
науково-дослідний інститут українознавства МОН України) Федір
Турченко (д.і.н., Запорізький національний
університет) Відповідальний
редактор і упорядник Олег
Баган Літературний
редактор Ярослав
Радевич-Винницький У
десяти томах До тому увійшли твори різного
жанру, але близькі за проблематикою і концептуалістикою. Передусім їх
об’єднує історична тематика, на матеріялі якої видатний ідеолог розгортав
свої націософські теорії. Відтак том склали класичний трактат «Націоналізм»
(1926), праці із серії «Книгозбірня Вістника»: «Кардинал Мерсьє: слуга Бога і
нації» (1935), «Де шукати наших історичних традицій?»; історіософські есеї із
календаря-альманаху «Дніпро» (Львів) за період 1923–1930 рр. та ідеологічна
есеїстика із журналів «Літературно-науковий вістник» і «Вістник» (1931–1939
рр.). Особливості мови і стилю автора узгоджені із нормами сучасного
українського мовлення й орфографії, водночас збережені його окремі питомо
національні, ідіоетнічні риси незросійщеного українського правопису. Видання рекомендується
політологам і політикам, філософам та культурологам, історикам та націологам,
дослідникам і прихильникам української національної ідеї. Видавці
дякують за співпрацю: М. Бачинському, І.
Гринді, М. Мочернюкові, Р. Пундяку, Т. Родцевичу, А. Цибку, І. Червінці,
Х. і Ю. Якимовичам, родинам Булів,
Бумбарів, Кіщаків, Кушнірів, Матківських, Лехнюків, Парут,
Петриків -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|||||||
ЗМІСТ О.
Баган. Ідеологія сили і
наступу..................................................................................... 5 ОКРЕМІ КНИЖКИ Націоналізм ..................................................................................................................... 19 Передмова
до третього видання....................................................................................... 20 Замість
передмови............................................................................................................ 24 Частина
перша. Українське провансальство Розділ
І. Примітивний інтелектуалізм............................................................................ 26 Розділ
ІІ. «Науковий» квієтизм....................................................................................... 33 Розділ
ІІІ. Хуторянський «універсалізм»........................................................................ 37 Розділ
IV. Матеріялізм (лібералізм, демократизм, пацифізм, партикуляризм, анархізм).......................................................................... 40 Розділ
V. Провансальство і політичний симбіоз. Суверенність як «забобон»,
підрядність національного імперативу........... 55 Розділ
VI. Тактика провансальства, антитрадиціоналізм............................................... 67 Розділ
VII. Плебс versus нація, утопія versus леґенда, хуторянська
«калокагатія»....................................................................... 88 Розділ
VІІІ. Дегенерація провансальства....................................................................... 104 Частина
друга. Чинний націоналізм Розділ
І. Песимізм і предтечі самовистачального націоналізму..................................... 112 Розділ
II. Воля як закон життя. Її форми. Воля до влади. Роля
від’ємного моменту. Дві перші вимоги вольового націоналізму........................... 118 Розділ
III. Романтизм, догматизм, ілюзіонізм – третя вимога націоналізму.................... 130 Розділ
IV. Фанатизм і «аморальність» як четверта вимога
вольового націоналізму.............................................. 137 Розділ
V. Свідоцтво історії. «Романтизм» як чинник поступу. Синтез раціоналізму та
інтернаціоналізму. П’ята вимога вольового націоналізму........................................................ 144 Розділ
VI. Творче насильство та ініціятивна меншість як порядкуючі сили. Шоста
вимога вольового націоналізму......................................................................... 150 Розділ
VII. Світогляд «фавстівських» і «будистських» народів. Дилема або-або....................................................................................... 154 Частина
третя. Українська ідея Розділ
І. Новий національний «ерос»............................................................................ 159 Розділ
II. Зміст української ідеї – яскравість, винятковість, всеобіймаючість................ 165 Розділ
ІІІ. «Містика» і «реальне життя».......................................................................... 173 Кардинал
Мерсьє: слуга Бога і нації................................................................................ 179 Де
шукати наших історичних традицій?.......................................................................... 209 Кількість
чи якість?......................................................................................................... 242 СТАТТІ ТА ЕСЕЇ Третя
Росія........................................................................................................................ 253 Imponderabilia.................................................................................................................... 258 Ceterum
censeo.................................................................................................................. 267 Чим
є російська революція?.............................................................................................. 274 «Бандитизм»
чи революція?............................................................................................... 286 Самостійність
чи сепаратизм?............................................................................................ 293 Боротьба
за молодь.......................................................................................................... 298 Кінець
російської революції............................................................................................... 302 Агонія
большевизму і Еклезіяст......................................................................................... 310 Болячка
демократизму...................................................................................................... 325 Санчо
Панса в нашій дійсності........................................................................................... 331 Про
демагогосів, або Вождів народу................................................................................ 351 Коли
вмирає леґенда… (під Великдень)............................................................................. 366 Війна
у творі Клавзевіца.................................................................................................... 376 Пояснення
рідковживаних слів............................................................................................ 395 Коментарі.......................................................................................................................... 414 — |
|||||||
ІДЕОЛОГІЯ СИЛИ І
НАСТУПУ (Дмитро Донцов і
світоглядні параметри вольового націоналізму) На початок 1920-х рр. Дмитро Донцов сформулював перед українством головні
ідеологеми нового націоналізму у своїй етапній праці «Підстави нашої
політики» (1921): у критичному плані – це долання світоглядних засад
народництва й автономізму (комплексу провансальства), лібералізму і
соціялізму (ідеологій прогресу), москвофільства і геополітичної прив’язаности
до Сходу Европи України (всебічна критика російського імперіялізму як фатуму
для України); у позитивному плані – це ствердження ідеалів політичної нації з
філософією боротьби і героїчного традиціоналізму (вольового націоналізму),
зорієнтованої на принципи ідеалізму і християнства (консерватизм), з візіями
цивілізаційного зближення із Середньою Европою і духом західного динамізму та
індивідуалізму (окциденталізм). У 1923р. він спробував об’єднати групу
однодумців у партію революційного типу, яка отримала назву «Партія
національної роботи» (для утаємничених – «революції»). Ще раніше, 1-го квітня
того ж року, Д.Донцов, очевидно, за підтримки Є.Коновальця як лідера
Української військової організації (УВО), заснував газету «Заграва»
(1923-1924) як орган УВО. Авангард цих двох організацій склали політики правого
спрямування: В.Кучабський, Д.Паліїв, М.Матчак, В.Кузьмович, О.Луцький,
С.Підгірський. Газета дещо відрізнялася від партії своїм яскравішим
волюнтаризмом, якого явно надавав їй головний редактор – Дмитро Донцов, який
заповнював шпальти нового часопису на 70% своїми статтями. Цей період –
1923-1924 рр. – прийнято вважати в історії націоналістичного руху переломним,
вирішальним, оскільки саме «Заграва» вияскравила перед новим поколінням
головні ідеологеми вольового націоналізму – революційність, безкомпромісність,
наступальність, завзяття, мілітарний дух. А це повело до більшої впевнености
та мобілізованости націоналістів, які глибше і стратегічніше усвідомили свої
завдання, відчули моральну перевагу над легальними партіями, які орієнтували
націю на компроміси і частковості. Ось для ілюстрації настрою цього видання
цитата з програмної статті Д.Донцова: «Хочемо бодай для себе скінчити раз з
пануванням фрази, яка гальмує політичну творчість… А на її місце поставити
чистий національний егоїзм і безкомпромісові інтереси класи, на яку він
спирається (селянства – О.Б.) і яка творить у нас подавляючу більшість.
Хочемо спричинитися до вироблення хоч невеликого числом, але впертого думкою
гурту, який знає чого хоче, а того, чого хоче – хоче дуже. Який бридився б компромісом,
в свою ціль вносив би незахитаність і ясність, що притягає маси, а в
афірмацію свого ідеалу – чисто релігійний запал, без якого ще не перемагали
ні один рух і ні одна ідея».1 Історія із ПНР та «Загравою» мала і великий повчальний досвід для молодого
українського націоналізму: дуже швидко виявилося, що більшість із названих
очільників партії мали різні уявлення і розуміння, що таке націоналізм, не
мали спорідненого ідеалістичного та волюнтаристського світогляду. Одні ще
задуже вірили в демократизм, тобто в рятівну силу рівноправности і свободи
вибору, инші – в легальність, тобто сподівалися на парламентські, правові
форми політичної боротьби, треті – в соціяльний прогресизм, тобто надіялися
на поступові економічні реформи. Відтак партія у 1924р. розпалася, а
«Заграва», яка вже встигла була стати символом революційности, передусім
завдяки яскравим публікаціям Д.Донцова, самоліквідувалася. Однак цей
історичний урок підказав націоналістам в Західній Україні і на еміграції щось
велике і стратегічно важливе: для політичного успіху якогось руху
неуникненним і надважливим є формування цілісної ідеології та ґрунтовне
засвоєння її основних принципів усіма учасниками руху. Саме ця лінія мислення
повела згодом Є.Коновальця до плану створення єдиної націоналістичної
організації на базі добре розпрацьованої і завершеної ідеології, що він і
здійснив протягом 1925-1928 рр., об’єднавши в єдину ОУН у лютому 1929 р.
еміграційні Групу української націоналістичної молоді та Легію українських
націоналістів, які діяли з центрами в Празі, Союз української
націоналістичної молоді з центром у Львові та бойову УВО. Ідеологію нового
націоналізму від 1928 р. виробляв журнал «Розбудова нації» (редактор
В.Мартинець), який виходив у Празі. Зі свого боку Д.Донцов чітко зрозумів після краху ПНР, що його завданням
і покликанням є виробити головні філософські засади ідеології націоналізму,
надати їй системности, запалити нею молодь, бо тільки вона, а не покоління
старших патріотів, яке загрузло в ментальності пристосуванства та формулах ліберального
поступовства, може застосувати войовничі ідеологеми для справжньої
революційної боротьби. Трибуною для цього йому став журнал
«Літературно-науковий вістник», який він очолив від травня 1922 р. У
сконцентрованому вигляді, цілісно і системно ідеологію вольового націоналізму
він виразив у трактаті «Націоналізм», який з’явився у Львові у видавництві
«Нове життя». У передмові до цієї епохальної книги її автор зазначав: «У сій книзі хочу
усталити поняття українського націоналізму так, як я його розумію. А розумію
його не як ту чи іншу програму, не як відповідь на завдання нинішнього дня (і
тому хай не розгортає цієї книги той, хто шукатиме в ній аргументів за ту чи
іншу «орієнтацію», партійну «програму» чи формулу правління) – лише як
світогляд. Як певний світогляд протиставляю своє поняття націоналізму
дотеперішньому нашому націоналізмові ХІХ віку, націоналізмові упадку або
провансальству. До сього типового провансальства я зараховую… дивну мішанину
з кирило-мефодіївства і драгоманівщини, легалістичного українофільства й
народництва з їх крайніми течіями марксизму й комунізму, з одного боку,
«есерівства» і радикалізму, з другого, нарешті, з правих ідеологій, починаючи
від Куліша і кінчаючи неомонархізмом. […] [1] «Заграва». – 1923. –
Ч. 1. Олег
БАГАН керівник Науково-ідеологічного
центру ім. Дмитра Донцова |
|||||||
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|||||||
Доставка
«Укрпоштою» (посилкою, – до ціни + 15,00 грн.)
чи іншим Перевізником («Ін-тайм»,
«Нова пошта», – Вашим коштом) Після проведення
оплати, просимо Вас скинути «скан» перерахування на e-mail або надати інфу
(місце та суму перерахування)
* Ціна вказана без урахування вартості доставки книги до адресата. |
|||||||
© Видавнича фірма «Відродження», 2015 р.
Всі права застережені ©
І. Бабик, 2015 р. |
|||||||