|
Заснована 17 серпня 1990 р. |
Свій до свого – в цьому сила наша і нашої держави |
||||||
|
|
|||||||
|
Зареєстрована
21 листопада 1991 р. Петром та Олександром Бобиками, Василем Іванишиним Свідоцтво
про внесення до Державного реєстру суб’єкта видавничої справи ДК № 1695 від 18.02.2004 р. |
|||||||
|
Видавнича фірма «Відродження» презентує книгу: Володимир Домбровський Українська стилістика і ритміка ; Українська поетика |
|||||||
|
|
|||||||
|
ISBN 978-966-538-200-3 Рік видання: 2008. Формат: 60х84 1/16.
Обсяг: 448 с., з іл. Папір офсетн. (Amber, 70 г/м кв.).
Обклад.: м'яка (картон Galerie Vision з тисненням, 235 г/м кв., плівка
глянц). Шитво, біндер. Ціна видавнича – 40,00 грн.* Упорядник
Олег БАГАН Науковий
і літературний редактор Ярослав
РАДЕВИЧ-ВИННИЦЬКИЙ Серія: Cogito: навчальна класика Видання презентує перший фаховий
українськомовний підручник із теоретичного літературознавства авторства
талановитого філолога Володимира Домбровського (1883–1925). Книжка
складається з двох частин, що творять концептуальну цілісність, охоплюючи
предмет „Вступ до літературознавства“ у теоретичному й історичному аспектах. Книжка адресована насамперед учням старших
класів загальноосвітніх шкіл і гімназій, гуманітарних ліцеїв і коледжів,
студентам, літературознавцям і літературним критикам, широкому загалові
дослідників та шанувальників красного письменства. -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|||||||
|
ЗМІСТ Олег
Баган. Передмова...................................................................................................... 3 Українська стилітика і ритміка Вступ. Про стилістику та її завдання............................................................................... 14 Перший
розділ. Загальні зауваги...................................................................................... 16 §
1. Слово як виразник нашої
свідомости................................................................................... 16 §
2. Слово як чинник культурного
поступу.................................................................................. 17 §
3. Слово і думка..................................................................................................................... 19 §
4. Дещо про асоціативний перебіг
уявлень.............................................................................. 22 §
5. Уява й розум...................................................................................................................... 25 §
6. Поезія і проза..................................................................................................................... 26 Другий
розділ. Загальні вимоги стилю............................................................................. 29 §
7. Ясність стилю..................................................................................................................... 29 §
8. Правильність...................................................................................................................... 29 §
9. Чистота стилю.................................................................................................................... 33 §
10. Варваризми в літературному стилі....................................................................................... 34 §
11. Архаїзми й неологізми........................................................................................................ 38 §
12. Точність вислову................................................................................................................ 41 §
13. Милозвучність стилю.......................................................................................................... 42 §
14. Ритміка поетичного і прозового
слова.................................................................................. 42 §
15. Лаконічний і періодичний стиль........................................................................................... 43 §
16. Дещо про період................................................................................................................ 45 Третій
розділ. Картинні й емоційні форми виразу........................................................... 51 §
17. Про тропи й поетичні образи................................................................................................ 51 §
18. Епітет................................................................................................................................. 55 §
19. Порівняння......................................................................................................................... 58 §
20. Типи порівнянь................................................................................................................... 63 §
21. Ступень картинности порівнянь........................................................................................... 68 §
22. Метафора........................................................................................................................... 69 §
23. Типи метафори.................................................................................................................... 71 §
24. Відміни метафори............................................................................................................... 76 а)
Оживотворення – персоніфікація..................................................................................... 76 б)
Алегорія......................................................................................................................... 82 §
25. Метонімія........................................................................................................................... 84 §
26. Різновиди метонімії............................................................................................................. 88 а)
Перифраза...................................................................................................................... 88 б)
Евфемізми...................................................................................................................... 89 §
27. Синекдоха.......................................................................................................................... 91 §
28. Відміни синекдохи.............................................................................................................. 94 а)
Гіпербола........................................................................................................................ 94 б)
Літота............................................................................................................................. 95 в)
Алюзія............................................................................................................................ 96 §
29. Іронія.................................................................................................................................. 98 §
30. Катахреза........................................................................................................................... 99 Третій
розділ (продовження). Фігури................................................................................... 101 §
31. Дефініція і поділ фігур......................................................................................................... 101 §
32. Ітеративні фігури................................................................................................................. 102 а)
Епаналепса.................................................................................................................... 103 б)
Епанастрофа................................................................................................................... 104 в)
Анафора......................................................................................................................... 106 г)
Епіфора........................................................................................................................... 106 д)
Цикл............................................................................................................................... 107 e)
Рефрен........................................................................................................................... 109 §
33. Фонетичні фігури................................................................................................................ 112 а)
Алітерація....................................................................................................................... 112 б)
Асонанція....................................................................................................................... 113 в)
Рима.............................................................................................................................. 116 г)
Парономазія.................................................................................................................... 120 д)
Анномінація.................................................................................................................... 122 е)
Ономатопоея [ономатопея].............................................................................................. 123 ж)
Музика поетичного слова................................................................................................ 124 §
34. Синтаксичні фігури.............................................................................................................. 126 а)
Паралелізм..................................................................................................................... 126 б)
Інверсія.......................................................................................................................... 127 в)
Хіязм.............................................................................................................................. 129 г)
Асиндет і полісиндет....................................................................................................... 130 д)
Парентеза....................................................................................................................... 132 е)
Еліпса [еліпс].................................................................................................................. 133 ж)
Ярмо.............................................................................................................................. 134 з)
Анаколут......................................................................................................................... 134 §
35. Емфатичні фігури................................................................................................................ 135 а)
Антитеза......................................................................................................................... 136 б)
Оксимора....................................................................................................................... 137 в)
Парадокс........................................................................................................................ 137 г)
Ступенювання................................................................................................................. 138 д)
Епексегеза..................................................................................................................... 139 е)
Дієреза........................................................................................................................... 140 §
36. Патетичні фігури................................................................................................................. 142 а)
Оклик............................................................................................................................. 142 б)
Апоструфа...................................................................................................................... 143 в)
Риторичне запитання....................................................................................................... 145 г)
Сумнів............................................................................................................................ 146 д)
Апокриза........................................................................................................................ 147 е)
Апосиопеза..................................................................................................................... 149 ж)
Епанортоза..................................................................................................................... 150 Четвертий
розділ. Способи картинного передавання чуттєвих вражень і
спостережень та емоційних зворушень у писемному стилі........................................ 152 §
37. Поетичні образи і звороти як
засоби картинного передавання
чуттєвих вражень і спостережень................................................................... 152 §
38. Окремі чуттєві враження..................................................................................................... 154 а)
Зорова картинність.......................................................................................................... 154 б)
Слухові враження........................................................................................................... 156 в)
Враження дотику............................................................................................................ 158 г)
Враження смаку.............................................................................................................. 158 д)
Враження нюху.............................................................................................................. 159 е)
Враження руху............................................................................................................... 160 §
39. Складні чуттєві враження.................................................................................................... 162 §
40. Почуття і настрої................................................................................................................. 167 П’ятий
розділ. Про літературний твір................................................................................ 173 §
41. Умови виникнення літературного
твору................................................................................ 173 §
42. Основні стилістичні форми.................................................................................................. 179 Шостий
розділ. Ритмічна будова українського вірша...................................................... 189 §
43. Основа ритмічного виміру. Такт і
стопа................................................................................ 189 §
44. Ритміка українських народних
пісень.................................................................................. 192 I.
Двоколінні лади............................................................................................................... 193 1. Шумковий або козачковий вірш..................................................................................... 193 2. Коломийковий вірш і його відміни.................................................................................. 196 II.
Триколінні лади............................................................................................................... 200 1. Колядковий вірш........................................................................................................... 200 2. Триколінний десятискладовий вірш............................................................................... 202 §
45. Силабічні вірші................................................................................................................... 204 §
46. Ритмічні схеми, ґрунтовані на
наголосі................................................................................ 206 §
47. Типові тонічні вірші А.
Двоскладові стопи.......................................................................................................... 209 1. Ямбічні вірші................................................................................................................ 209 2. Трохеїчні вірші.............................................................................................................. 213 Б.
Трискладові стопи.......................................................................................................... 215 3. Амфібрахічні й анапестичні вірші................................................................................... 215 4. Дактилічні вірші............................................................................................................ 219 В.
Ритмічні поєднання........................................................................................................ 222 §
48. Строфічна будова поетичних
творів I.
Античні строфи................................................................................................................. 224 II.
Строфи, будовані на римі................................................................................................ 225 ; Українська поетика Перший
розділ. Вступні замітки........................................................................................ 238 §
1. Основні елементи поетичних творів..................................................................................... 238 §
2. Естетичні основи мистецької
творчости............................................................................... 241 §
3. Творчі сили в поетичному
мистецтві.................................................................................... 243 §
4. Про мистецькі типові образи................................................................................................ 246 §
5. Емоційність поетичних творів.............................................................................................. 249 §
6. Ідейні вартощі поетичних творів.......................................................................................... 250 §
7. Поезія у стосунку до інших
мистецтв.................................................................................. 252 §
8. Основні форми поезії.......................................................................................................... 256 Другий
розділ. Види епічної поезії................................................................................... 263 §
9. Казка.................................................................................................................................. 263 §
10. Переказ. Міт. Легенда......................................................................................................... 267 §
11. Народні сміховинки (анекдоти) і
співомовки........................................................................ 272 §
12. Балада............................................................................................................................... 275 §
13. Поема................................................................................................................................ 277 §
14. Віршоване оповідання........................................................................................................ 291 §
15. Українські народні думи...................................................................................................... 291 §
16. Епопея............................................................................................................................... 297 а)
Народна героїчна епопея................................................................................................ 297 б)
Штучна (наслідувана) епопея.......................................................................................... 303 §
17. Давньоукраїнський лицарський
епос „Слово
о полку Ігоревім“...................................................................................................... 308 §
18. Роман і повість................................................................................................................... 314 §
19. Поділ романів і повістей...................................................................................................... 317 §
20. Історичний погляд на розвиток
роману................................................................................ 319 §
21. Новела. Оповідання. Нарис.
Ідилія...................................................................................... 334 а)
Новела, оповідання й нарис............................................................................................ 334 б)
Ідилія.............................................................................................................................. 338 Третій
розділ. Лірична поезія............................................................................................ 340 §
22. Народні пісні...................................................................................................................... 340 §
23. Літературна лірика та її поділ............................................................................................... 343 §
24. Лірика безпосереднього почуття......................................................................................... 344 а)
Пісні та думки................................................................................................................. 344 б)
Сонет.............................................................................................................................. 350 §
25. Рефлексійна лірика............................................................................................................. 349 а)
Описова лірика............................................................................................................... 349 б)
Елегія............................................................................................................................. 350 §
26. Лірика захоплення.............................................................................................................. 352 а)
Ода................................................................................................................................ 352 б)
Гімни, псальми, молитви (релігійна лірика)....................................................................... 356 §
27. Загальний огляд ліричної поезії........................................................................................... 357 Четвертий
розділ. Види дидактичної поезії...................................................................... 359 §
28. Дидактична епіка................................................................................................................ 359 а)
Байка............................................................................................................................. 359 б)
Притча............................................................................................................................ 362 §
29. Сатира................................................................................................................................ 363 §
30. Гномічна й епіграматична лірика.
Прислів’я,
приказки й загадки............................................................................................. 366 а)
Гноми й епіграми............................................................................................................ 366 б)
Прислів’я, приказки і загадки........................................................................................... 368 П’ятий
розділ. Драматична поезія.................................................................................... 372 Глава
І. Теорія драми і поділ драматичних творів................................................................ 372 §
31. Драматична акція................................................................................................................ 372 §
32. Розвиток драматичної акції.................................................................................................. 374 §
33. Антигона............................................................................................................................. 376 §
34. Ревізор із Петербурга......................................................................................................... 379 §
35. Поділ драматичних творів................................................................................................... 386 §
36. Трагедія............................................................................................................................. 387 §
37. Комедія.............................................................................................................................. 390 §
38. Драма................................................................................................................................ 392 §
39. Музична драма................................................................................................................... 393 Глава
II. Погляд на історію драми........................................................................................ 394 §
40. Класична трагедія й комедія............................................................................................... 394 §
41. Грецьке театральне і сценічне
мистецтво............................................................................. 399 §
42. Наслідування грецької драми в
Римі................................................................................... 401 §
43. Середньовічна драма......................................................................................................... 402 §
44. Іспанська драма XVI–XVII ст................................................................................................ 404 §
45. Англійська драма. Шекспір................................................................................................. 405 §
46. Французька псевдокласична
трагедія й комедія.................................................................. 408 §
47. Новочасна европейська драма........................................................................................... 411 Додаток.
Про найважливіші роди й
види прозових творів................................................................................................... 419 §
1. Дефініція й поділ прозових творів........................................................................................ 419 Глава
І. Історична проза...................................................................................................... 420 §
2. Спогади. Листи................................................................................................................... 420 а)
Спогади.......................................................................................................................... 420 б)
Листи.............................................................................................................................. 422 §
3. Життєписи.......................................................................................................................... 422 §
4. Історіографія....................................................................................................................... 421 а)
Літописи......................................................................................................................... 421 б)
Прагматично-історичні твори............................................................................................ 424 Глава
ІІ. Наукова проза....................................................................................................... 426 §
5. Опис.................................................................................................................................. 426 §
6. Наукові твори, розвідки і
трактати........................................................................................ 427 Глава
ІІІ. Розмовна проза.................................................................................................... 429 §
7. Дефініція й поділ................................................................................................................. 429 §
8. Історичний погляд на розвиток
риторичної прози.................................................................. 433 Олег
Баган. Вибрана бібліографія з теоретичного літературознавства.................................. 437 |
|||||||
|
ПЕРЕДМОВА Література
супроводжує людину майже впродовж цілого її життя, в усі вирішальні періоди
її становлення як особистості і формування її поглядів на світ. Літературний
образ й художнє переживання присутні в дитячій співанці і казці, які ми чуємо
від матері, літературні теми й герої захоплюють і розширюють горизонти нашої
уяви в молоді літа, коли ми найактивніше пізнаємо життя, літературні ідеї та
глибини стимулюють наш розвиток у кожен момент, коли ми прагнемо за допомогою
художньої книжки відчути красу переживань і вражень чи збагнути нерозгадані
істини людського буття. Часто, спілкуючись із літературою, люди не
задумуються над її природою, внутрішньою „механікою“ розвитку, над її
духовними й естетичними стремліннями. Як зароджується письменницьке
натхнення? За допомогою чого автор художньо впливає на нас? Як взаємодіють
художні твори, стилі, цілі літературні течії? Яким чином усе це розвиває
людину як істоту творчу, національну, духовну? Врешті, яким є вище
призначення літератури? Ці та подібні питання зрідка зринають перед загалом,
але вони є істотними для тих, хто прагне розкрити закони мистецтва, навчити
розуміти їх інших, хто хоче осмислити його роль і вагу в світовій культурі та
цивілізації. Слово має
магічну силу. Ще в доісторичні часи люди
збагнули цю силу, і тому в давніх суспільствах особливе місце посідали
ті, хто володів магією експресивного, мудрого, віщого слова, – жерці, волхви,
друїди. Давні люди зрозуміли, що за допомогою слова, пройнятого духовною
енергією, вони здатні передавати свої істини й величні візії, які надихають,
від покоління до покоління, і цим берегти себе як спільноту, як етнічне
об’єднання, згуртоване героїчною традицією, рідною мовою, віруваннями і
обрядами. З розвитком історії майстерність слова постійно вдосконалювалася.
Поступово слово зрослося з музикою – другою божественною властивістю людської
душі. Так виникла пісенна творчість – творчість грецьких аедів, германських
скальдів, слов’янських гуслярів, потім – українських кобзарів. Довго
мистецьке (літературне) слово існувало як складник синтетичної духовної
мудрости етносу, у співдії з філософською аналітичною й абстрактною
розумовістю, релігійними одкровеннями й візіонерством. Це видно ще у
творчості Гомера чи Гесіода (X–VII ст. до н. е.), в яких міфологічне
світовідчуття й світотрактування переплетені з елементами концептуально-узагальнюваного
мислення і грою прекрасних художніх образів та деталей, з нестримним бажанням
метафорично зобразити й осмислити світ. Уже від 7 ст. до н.е. в
давньогрецькому світі література виокремилася в самостійну культурну течію.
Її визначальною особливістю стало поєднання краси вислову з ідейністю твору.
Література почала синтезувати ті традиції в загальній культурі, які
посилювали виразність і витонченість вислову: стремління до формальної
досконалости, словесної вибагливости й достеменности, стильової завершености.
Так народилася словесна давньогрецька література, яка дала для европейської
культури і літератури всі основні естетичні інтенції, роди і жанри, окреслила
її тематику і проблематику. Уже тоді
в літературі з’явилися дві головні тенденції: до розважальности та до
ідейности. Першу можна усимволізувати іменем давньогрецького поета Анакреонта
(VI ст. до н. е.), який писав легкі вірші на теми життєвих насолод, веселих
вражень, поверхових спостережень. Другу можна означити іменем Піндара (V ст.
до н. е.), який скеровував поезію на оспівування героїки, людської величі,
задумувався над питаннями сенсу буття. У цих двох лініях европейська
література розвивається до нашого часу. Відтак є масова література (культура)
у вигляді примітивних, розважально-неглибоких детективів, фентезі,
постмордерного колажу і є елітарна література з її ускладнено-витонченою
стилістикою, філософічністю та психологізмом, естетичним багатством і
духовною глибиною. У цих двох великих відмінах література існує,
взаємовідштовхуючись у плані ціннісно-ідейних орієнтацій. Вона може
перетворюватися у звичайне чтиво, яке відводить людину від життєво і
культурно важливих питань, а може пульсувати міцним духовно-мистецьким
ідеалом, який висвітлює для читача безмір живих, щирих переживань, дивовижне
багатство і химерність тропіки, розширює його світоглядні обрії, будить
творчу уяву, дає органічне відчуття прив’язаности до національної традиції,
до художніх, ментальних, історичних особливостей конкретної культури. Масова
література має тенденцію відривати читача від коріння, робити його безликим,
а його смаки – невибагливими, елітарна ж – формує особистість безнастанно і в
найрізноманітніших вимірах. Кожна
велика історична епоха – Античність, Середньовіччя, Бароко, Просвітництво,
Романтизм – приносила свої суспільні й психологічні особливості,
встановлювала свої смаки й цінності, моделювала нові стилі та ідеали. Тож для
пізнання конкретного літературного твору потрібно збагнути історичну епоху, в
яку він виник, пройнятися її духом й естетичними уявленнями. Для цього
найважливішим інструментом може стати тільки теорія літератури, яка розкриває
основні закони художньої творчости в діяхронному і синхронному вимірах. Література
міцно прив’язана до історичного буття народу, у формах національної
екзистенції визріває його стан душі в певний історичний період. Від творчого
горіння, скерованости до ідейних висот і багатств, від психологічної
зорієнтованости на пошук і несподіванку, на мистецьку фантазію і духовну
окриленість думки залежить літературна активність окремого народу. Вона може
не залежати від його політичних чи військових успіхів. Інколи, навпаки,
скрушні історичні поразки якоїсь нації можуть викликати її емоційно щемку й
активну художню творчість. Так бувало, наприклад, в епоху Романтизму (2-а пол.
XVIII – 1-а пол. XIX ст.) серед бездержавних народів Европи (шотландців,
ірландців, поляків, чехів, словаків, словенців, хорватів, сербів, румунів,
угорців та ін.), які здобулися на величну і широку літературну творчість.
Інші приклади – Рим у період активних завойовницьких війн (V–III ст. до н.е.)
чи Італії у час безнастанного політико-воєнного неспокою (VI–XII ст.), коли
ні сусідство блискучої літератури греків (для Риму), ні існування багатющих
традицій минулого (для Італії) не стимулювали якихось потужних
естетичних новаторських тенденцій і не
зродили великих авторів. В обидвох випадках літературне піднесення починалося
лише тоді, коли суспільно-історична ситуація в країнах ніби вистоювалася,
починалося спокійніше життя і народи виходили на рівень планомірного
розвитку. Особливих
висот і потуги зовнішнього впливу здобували ті літератури, які розвивалися в
умовах імперіяльного розмаху їхніх народів. Це римська література у І ст. до
н. е. – ІІІ ст. н. е., німецька доби високого Середньовіччя (ХІ–ХІІІ ст.),
коли оформилася „Священна Римська імперія німецької нації“, еспанська у XVI–XVII
ст., французька від XVII ст., англійська від XVIII ст., російська і знову
німецька від ХІХ ст., американська від початку ХХ ст. В усіх цих випадках
народи-носії імперіяльної ідеї абсорбували у своїх ідейно-мистецьких
устремліннях віяння різних культурних традицій народів, яких вони покорили,
проймалися духом месіянства й експансії, використовували багатства і
можливості своїх могутніх держав для того, щоб перетворити літературу в
надзвичайно ефективний колосальний засіб трансформації довколишніх народів і
країн. Імперіяльні культури і літератури мають велетенську здатність до
асиміляторської, нівеляційної роботи щодо всього і всіх інакших. (Згадаймо
геніяльне Шевченкове з „Кавказу“: „До нас в науку! ми навчим / Почому хліб і
сіль почім! / Ми християни; храми, школи, / Усе добро, сам Бог у нас! / Нам
тілько сакля очі коле: / Чого вона стоїть у вас, / Не нами дана; чом ми вам/
Чурек же ваш та вам не кинем, / Як тій собаці ! Чом ви нам / Платить за сонце
не повинні!“). Про цю проблему можна прочитати у цікавій книзі українського
канадського вченого Мирослава Шкандрія „В обіймах імперії. Російська і
українська літератури новітньої доби“ (Київ, 2004). Вважається, що найповніше
теорію літературознавчих постколоніяльних студій розробив американський
вчений арабського походження Едвард Саїд, головна книга якого „Культура й
імперіялізм“ сьогодні вже перекладена українською мовою (Київ, 2007). Для
українського читача буде цікавою й книга послідовниці та учениці Е.Саїда
американки Еви Томпсон „Трубадури імперії. Російська література і
колоніялізм“ (Київ, 2006). Експансія
кожної культури/літератури тісно пов’язана з особливостями її мови.
Американські теоретики літератури Рене Веллек і Остин Воррен з цього приводу
висловилися так: „Мова – це такий же матеріял літератури, як камінь і бронза
– матеріял пластики, фарби – малярства, а звуки – музики. Та вартує
пам’ятати, що мова – це не просто пасивний матеріял, як камінь, але, своєю
чергою, творіння людини, і тому несе в собі культурний спадок тої чи іншої
мовної групи“. Тобто в образно-естетичних формах кожної літературної мови
відбиваються глибинні коди психології й історичного досвіду народу-творця. Чи не
найбільшою проблемою для самої літератури та її інтерпретаторів-читачів є
узгодження принципу користи з принципом художньої насолоди. Над цим
задумувався ще Горацій (І ст. до н. е.). Перед кожним письменником стоїть
питання: чи більше повчати, пояснювати, чи зачаровувати читача красою слів і
образів? Змагання цих двох основоположних інтенцій витворює в літературі дві
головні тенденції: до моралізаторства і фактологізму і до формалізму та
естетизму. Відповідно до цього формуються великі стилі в літературі, напрями,
течії, групи. Це викликає суперечки й між літературознавцями, які виставляють
часом цілком відмінні критерії при оцінюванні літератури. Одні цінують в ній
силу морально-пізнавального впливу, інші – ускладненість і витонченість
формально-стильових засобів. Це вплинуло й на те, як формувалися цілі
літературні епохи. Наприклад, реалізм приніс ідею літератури-лабораторії, в
якій детально описується і вивчається життя в усіх аспектах. І навпаки,
модернізм приніс ідею літератури-гри, коли письменник ніби відвертає увагу
читача від приземлености життя екзотичністю своїх тем, парадоксальністю
образів і настроїв, арабесковим мереживом поетикальних засобів. Суперечки про
призначення літератури іноді були вельми гострими, доходило до категоричних
заперечень права „інакших“ претендувати на звання „справжньої літератури“.
Найяскравіше ідеологічна боротьба в літературі виявилася в совєтський період
в російській імперії, коли комуністи-большевики „академічно“ й офіційно
категорично заперечували право на існування багатьох інших літературних
стилів лише за те, що вони не „вписувалися“ в марксистську (матеріялістичну)
систему світоглядних принципів і естетичних критеріїв, розходилися з ідеалами
й вартощами „соціялістичного реалізму“. Насправді
це внутрішнє змагання в літературі викликане не стільки її природою, скільки
психологією і світоглядними орієнтаціями її авторів і реципієнтів. Складну
буттєву гаму кожна людина сприймає по-своєму, залежно від вроджених і набутих
ментальних особливостей і засвоєних світоглядних засад. Тому, з одного боку,
автори використовують ті теми і способи естетичних інтерпретацій, які дають
їм змогу повніше виразити себе, а реципієнти (читачі), з іншого боку,
виставляють свої вимоги й уподобання до літератури, які виражають їхні
художні смаки, рівень культури і духовної глибини. Так формуються дві інші
магістральні лінії розвитку літератури, які ми можемо назвати утилітаризмом і
парнасизмом. Перша означає споконвічну тенденцію літератури до пізнання
життя, бажання бачити й осмислювати ніби його зовнішню оболонку. Вона
виявилася вже у творчості Гесіода (дидактична поема „Роботи і дні“, VII ст.
до н.е.), потім систематично виявлялася в античному реалізмі (Аристофан,
Менандр, Лукіян, Лукрецій, Теренцій, Петроній), її продовжили середньовічні
фабльо і шванки, шахрайські романи доби Ренесансу і Бароко, просвітницький
реалізм XVIII ст., літературний позитивізм і натуралізм ХІХ ст., різноманітна
агітаційна і повчальна література ХХ ст. – від „низинного“ і „масовістського“
експресіонізму, через філософський і соціяльний роман (Т. Манн,
Л.Фойхтванґер, Дж.Ґолсворсі, Р. Мартен дю Ґар, Р. Роллан та ціла плеяда
визнаних епіків), до дещо
прямолінійного й однобічного соцреалізму, може, найповніше явленого в прозі
М. Ґорького і М. Шолохова. Друга лінія світової літератури, яка розпочалася у
творчості автора вишуканих ямбів, давньогрецького поета Архилоха (VI ст.),
означає художню скерованість до чогось мрійливо-ідеального і піднесеного, до
шляхетно-витончених емоцій і мережаво-парадоксальних образів та форм. Вона
спорадично виявлялася у великих грецьких (Алкей, Каллімах, Теокрит) і
римських (Катулл, Горацій, Овідій) ліриків і трагіків (Софокл, Сенека), у
середньовічній куртуазній ліриці (міннезінгери і трубадури), у рафінованих
поетів доби Ренесансу – від Петрарки до Ронсара, в бароковому маринізмі й
маньєризмі, у неокласицизмі доби Романтизму (Ґете, Шиллер) і в творчості
великих поетів-романтиків (Шеньє, Байрон, Колридж, Петефі, Міцкевич,
Словацький, Пушкін). Концептуально вона отримала завершення у творчості
французьких авторів з групи „Парнас“ (2-а пол. ХІХ ст.) – Леконт де Лілль,
Ередія, Сюллі-Прюдом, а також через витончений психологізм у стилістиці
визначних майстрів малої прози і драми – Меріме, Мопассана, Чехова, Буніна, Цвайґа, д’Аннунціо. Змагання між
утилітаризмом і парнасизмом позірне, у ширшому осмисленні воно передає
органічну антиномію розвитку. Без цього світова література втратила б свою
динаміку, здатність стереометрично сприймати і художньо трансформувати буття.
Головний сенс і критерій літератури – це її багатогранність, геніяльне уміння
автора схопити найпотаємніші і найчарівніші „клітинки“ людських переживань. А
таке можливе лише у співдії раціонального та емоційного, аналітизму й
естетизму. У цьому
контексті такі визначення функції літератури, як „література – вчителька
життя“, „література-пропаганда“ і „мистецтво для мистецтва“ („чиста поезія“)
мають своє логічне обґрунтування. Людина потребує від літератури і могутніх
ідей, морального гарту, уважного аналізу, і витончених емоцій,
формально-стильових насолод, інтимних світопереживань. У
літературі існує ще одна дихотомія – між її космополітизмом і етнічністю.
Природно, що кожен великий автор постійно намагається якомога ширше
відкритися до світу, пізнати якомога більше його ідейних і мистецьких
багатств. Загалом, література – це система невпинних і різноаспектних
запозичень. Кожна національна література стає динамічнішою і багатшою
настільки, наскільки вона вбере зовнішніх естетичних впливів. Водночас, щоб не
втратити своєрідности, органічности, вона має не відриватися від своїх
етнічних джерел, тобто від органіки своєї мови, духу історії,
звичаєво-мистецьких традицій. Лише ті літератури досягали
історично-культурного успіху, що впливав на цілу европейську цивілізацію, які
гармонійно поєднували в собі космополітизм і націоналізм. Описаний
вище літературний імперіялізм є фактором культурного упокорення малих або
бездержавних народів. Особливо зростають його потуги в сучасну добу
глобалізації, коли культурна інформація через електронні засоби зв’язку
прискорено поширюється світом. У найвіддаленіших куточках світу відносно
провінціялізовані народи можуть сприймати найпередовішу інформацію. Тому
завданням кожної національної літератури/культури є вироблення своєї стратегії
цивілізаційного розвитку, тобто розвитку, узгодженого з розмахами планетарних
ідейно-мистецьких віянь й особливостями регіонального розвитку народів.
Наприклад, українська література, яка органічно виросла з духовно-естетичних
традицій Середньо-Східної Европи (синтез православ’я і католицтва,
бароково-романтичне світосприйняття, превалювання емоції над раціональністю,
увага до інтимности та ін.), мала би передусім широко взаємодіяти із
слов’янськими літературами, зберігаючи глибинну суверенність свого мовного
буття перед натиском чужомовного світу. Така регіонально-цивілізаційна
об’єднаність гарантує посилення нашого етно-суспільного простору, дає змогу
збагатити в майбутньому світову літературу оригінальними естетичними пошуками
і відкриттями. Водночас наша література має бути відпорною на тиск того
культурного імперіялізму, який звик домінувати на Україні, – російського.
Передусім тому, що його наступ передбачає національну асиміляцію українства в
спільному „російському морі“, міфи про яке постійно підтримуються в
російській політичній і культурній свідомості шляхами відвертих і цинічних
фальсифікацій нашої історії і національно-культурної ідентичности (наприклад,
масове „привласнення“ українських письменників ХІ–XVIII ст. на основі
використання ними церковнослов’янської мови, невизнання за українцями права
на культурну спадщину Київської Руси Х–ХІІІ ст., широке замовчування цілих
пластів української літератури ХІХ–ХХ ст. і т. ін.). Сьогодні
література активно взаємодіє з наймасовішими мистецтвами новочасної ери –
кіно і телебаченням. З їхньою допомогою екранізовані художні твори ширше й
різноманітніше проникають у світову масову свідомість. Зі свого боку, кіно і
телевізія своїм динамізмом, еклектикою, експресивністю впливають на
літературу. Тож сучасна література стала більше колажною (вбираючи в себе
різні мистецькі імпульси), менше психологічною (реагуючи на світову потребу
активної подієвости), більше умовною, нереалістичною (приймаючи умови віртуальности), менше
духовною (відбиваючи світоглядно-психологічний стан людської скептичности і
практицизму). Сучасні письменники вже не є такими „володарями дум“,
„моральними авторитетами“, якими вони були у XVIII і XIX століттях, чи ще
принаймні на початку ХХ століття. Це пояснюється тим, що цивілізований світ
наче розіллявся в потоках інформації, його почування, ідейні устремління,
духовні візії надто розпорошені, несконденсовані через стрімкі й
по-особливому строкаті глобалізаційні культурні та ціннісні потоки. А
головне, сучасне суспільне мислення є надто прагматичним, у ньому література
(письменник-образотворець) не може посідати першого місця. У такій
ситуації література стає надважливим середовищем з формування людської
естетичности й духовности. Сьогодні вона лише претендує на роль „вчительки
життя“, але впевнено утримує позиції наймогутнішого фактору-середовища,
своєрідного бастіону з плекання шляхетних властивостей душі. Саме література
є тим, де людина знаходить своє самоствердження у самотності, налаштовується
на прекрасне, осягає живий дух творчости. А це в сумі рятує нас від марудної
практичности, яка висушує почуття, вбиває романтичність, позбавляє
фантазійного лету думки і образу. Пропонований
підручник Володимира Домбровського є одним із найкращих вступів до теорії
літератури. Цим підручником доволі широко користувалися галицькі гімназисти і
студенти в міжвоєнну добу. Потім, у совєтські часи, він був цілком забутий,
зрозуміло, насамперед через те, що написаний в національному, націотворчому
дусі. У 1993 році український філолог-емігрант Олекса Горбач перевидав у
Мюнхені обидві книги зі стилістики та поетики В. Домбровського в одному томі.
Однак ця книжка через мізерний наклад не стала резонансною культурною подією
для сучасности. Наше видання є спробою власне зробити цей український
класичний підручник явищем значнішим для національної культури. Текст подаємо
за мюнхенським виданням. При
перевиданні проблемою стала мова і стиль письма В. Домбровського, який
великою мірою залежав від не цілком успішної галицької писемної традиції, що
хибувала на не надто гнучкий і прозорий синтаксис, надуживала
діялектизмами, використовувала не
зовсім органічні словотвірні і фразеологічні кальки з польської і німецької
мов. У цьому плані мовно-редакторська праця над підручником відомого
сучасного українського філолога і публіциста Ярослава Радевича-Винницького
заслуговує найвищої похвали і подяки. Редактор перетворив письмо В.
Домбровського на зразок наукової логічности і ясности, делікатною коректурою позбавив його
недоладностей і застарілости, наповнив мелодикою сучасної літературної мовної
норми, її точністю і пластичністю, водночас зберігши його історичний шарм. Сподіваємося,
що книжка Володимира Домбровського поверне собі в українській
науково-літературній свідомості те місце, яке вона завоювала ще 85 років тому:
як перший фаховий і цілісний підручник із теоретичного літературознавства, як
етапна студія в історії розвитку літературно-критичної думки України,
базована на якісних літературознавчих працях польської і німецької наук.
Найважливіше, що вдалося зробити її авторові, – це продемонструвати поетикальне багатство
української літератури на тлі світової, виявити її виражальний потенціял і
стильову повноту. Володимир Домбровський як вчитель володів бездоганним
талантом пропедевта, тлумача основних істин у сфері прекрасного. Тож
побажаємо нашим читачам, використовуючи це педагогічне, навчальне багатство,
сформувати собі справжній художній смак, який завжди вберігав і вберігає
людину від невідчепної графоманії, мистецького примітивізму і культурного
профанаторства. Олег БАГАН, керівник
Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра
Донцова ------------------------------------------- |
|||||||
|
1. Доставка поштою (рекомендованою бандероллю)
після отримання нами грошового переказу. Ігорю Мар’яновичу Бабику аб/с оформляючи в ньому без відкриття рахунку
переказ відповідний Вашому замовленню суму грошей у валюті (доларах, євро) країну – Україна; місто – Львів; банк – УКРСІББАНК, АКИБ. Код: XHJW. Адреса:
УКРАЇНА, ЛЬВІВ, ПР. ЧЕРВОНОЇ КАЛИНИ, 103. Тел.: +38 (032) 244-39-91; отримувач – Бабик Ігор Мар’янович (Babyk Ihor
Maryanovich) У пункті переказу грошей пред'являєте
документ, що засвідчує особу. Співробітник банку допоможе Вам заповнити
документи і привласнить переказу унікальний номер. Вносите суму переказу і комісію, і не
пізніше наступного дня мені виплатять відправлену Вами суму. Повідомляєте по електронній пошті (e-mail) або
за тел./факсом: +38 (032) 240-59-39 адресу банка (підтвердження, що
дійсно Після одержання грошового переказу я висилаю
Вам книгу (про що повідомляю Вас по електронній пошті). Комісія складає 3 % по СНД і далекому
зарубіжжю -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- |
|||||||
|
Книги Ви можете придбати або замовити
за адресами або телефоном: + Бабик Ігор а/с . e-mail (
+38 (032) 240-59-39 * Ціна вказана без
урахування вартості доставки книги до адресата. |
|||||||
|
© Видавнича фірма «Відродження», 2008 р.
Всі права застережені © І. Бабик, 2008 р. |
|||||||
